У звʼязку з воєнним станом частина заходів не відбудуться. Слідкуйте за інформацією на сторінках подій.

Київський академічний театр драми та комедії на лівому березі Днепра

м. Київ, пр. Броварський, 25
Серед інших театрів України Київський державний академічний театр драми і комедії посідає особливе місце. Театр, що виник на хвилі демократичних змін у суспільстві наприкінці 70-х років XX століття, сьогодні є широко відомим і популярним у глядачів, авторитетним серед фахівців.
 
Перший збір трупи театру відбувся 7 вересня 1978 року, а перша прем'єра – 21 квітня 1979 року у приміщенні Республіканського театру ляльок по вул. Ш.Руставелі, 13 ("Высшая точка – любовь" Р.Фєдєньова).
 
Багато років театр не мав власного приміщення. Вистави гралися у всіх театрах Києва і майже у всіх палацах культури міста, у тому числі у Палаці "Україна" та Жовтневому палаці. У травні 1982р. міська влада передала молодому театрові будівлю кінотеатру "Космос" на лівобережному масиві. В цій будівлі силами колективу був влаштований "Театр у фойє" – перша мала сцена у тогочасному Києві та, можливо, і на Україні. Перебудоване приміщення стало першим театром на київському лівобережжі, а також першим театром у Києві за повоєнні роки. 21 грудня 1990р. виставою "Я завжди твоя наречена" за О.Іоселіані відбулося офіційне відкриття приміщення театру на лівому березі.
 
Театр працює двома мовами. Вистава "Брехня" за п'єсою В.Винниченка (1992р., реж.О.Балабан) стала першою українською виставою у російськомовному театрі. Новаторський підхід до сценічної інтерпретації української класики сприяв руйнації стереотипів, що склалися у сприйнятті традиційної української драматургії. "Чарівниця" за "Безталанною" І.Карпенка-Карого, (реж.Д.Богомазов), "Олеся" за М.Кропивницьким (реж. Д.Лазорко), "Нехай одразу двох не любить…" за "Ой, не ходи, Грицю…" М.Старицького (реж. М.Яремків) - яскраві сучасні театральні версії найвідоміших українських класичних п'єс.
 
Театр гастролював у Росії, Грузії, Білорусі, Латвії, Литві, Німеччині. На Україні вистави грали у Дніпропетровську, Одесі, Севастополі, Чернігові, Львові, Івано-Франківську, Полтаві, Тернополі, Дрогобичі, Ужгороді… За період 2000-2004 р.р. театр брав участь у різноманітних міжнародних театральних фестивалях: Міжнародному фестивалі країн СНД та Балтії "Балтійський дім" у Санкт-Петербурзі, "Біла Вежа" у Бресті, "Граємо Гоголя" у Полтаві, фестивалях російської класики у Гомелі, Тольятті, Брянську, Міжнародному фестивалі "Херсонеські ігри" у Севастополі, Міжнародному фестивалі "Золотий Лев" у Львові, фестивалі "Добрий театр" у Енергодарі, "Вересневі самоцвіти" у Кіровограді, "Прем'єри сезону" у Івано-Франківську та ін., а також Днях української культури за кордоном (виставу "Трохи вина… або 70 обертів за Л.Піранделло грали у Парижі та Нансі, а виставою "Майн Кампф" за п'єсою Д.Таборі було представлено київську театральну культуру під час проведення днів культури Києва у Москві.
 
За час існування премії "Київська пектораль" театр отримав 15 нагород майже у всіх її номінаціях.
 
Крім вище згаданої п'єси маловідомого на той час одеського драматурга Р.Феденьова "Вища точка - любов" (1979), на сцені театру вперше гралися "Провінціалки", "Драма в учительській", "Зустрінемось, здзвонимось" Яр.Стельмаха, "Мені 30 років" Л.Хоролець; також п'єси сучасних драматургів, серед яких: О.Штейн, П.Салинський, Н.Думбадзе, О.Іоселіані, О.Гельман, Л.Жуховицький, О.Володін, М.Рощин, І. Друце, О.Володарский, В.Арро та ін.
 
Завжди у репертуарі театру була світова класика: "Любов під в'язами" за Ю.О'Нілом (1982, пост. І.Пеккера, реж. Б.Литвин), "Настасія Пилипівна" за Ф.Достоєвським (1982, реж.В.Салюк), "Свята Святих" за І.Друце (1983, реж.І.Пеккер), "Манон Лєско" за В.Незвалом (1983,реж.Ю.Погребнічко), "Гамлет" за В.Шекспіром (1984, реж. Е.Митницький), "Чайка" за А.Чеховим (1985, реж. В.Козьменко-Делінде), "Собаче серце" за М.Булгаковим (1988, реж.Г.Боровик), "Полонений тобою" за А.Амальріком (1991, реж. Ю.Одинокий), "Гра любові та смерті" за Р.Роланом (1991, реж. О.Лісовець), "Трамвай "Бажання" за Т.Уільямсом (1994, реж. І.Равицький), "Вельний бранецб королеви" за пєсою Ж.Кокто "Двоглавий орел" (1996, реж. О.Лісовець) та ін.- це вже минуле, але ці яскраві роботи лишилися на сторінках театральної історії.
 
На сцені театру поставили свої вистави Ю.Погребнічко (Москва), І.Пеккер (Ріга), М.Ліч, А.Ротенштейн (Львів), Н.Цатурян (Єреван), Г.Боровик (Мінськ), В.Козьменко-Делінде та ін. Працювали відомі театральні художники: М.Івницький, М.Френкель, С.Месхишвили, І.Лернер, В.Риданних, С.Арутчан, А.Александрович-Дочевський, І.Несміянов, І.Горшкова, Г.Сенченко та ін. Крок за кроком, театр йшов шляхом пошуку. За останні роки театр відкрив для глядачів ім'я сучасної американської авторки П.Вогел (вистава "Найдавніша професія", реж. Д.Лазорко), вперше в Україні поставив п'єсу сучасного українського драматурга і прозаїка О.Ірванця (вистава "Брехуни", реж. А.Крітенко). Перше прочитання своїх п'єс довірили театрові український драматург Яр.Стельмах ("Так закінчилося літо", п'єса за романом І.Шоу) та ізраїльський драматург Й.Бар-Йосеф ("Море…Ніч…Свічки…", п'єса "Це велике море", режисер обох вистав Е.Митницький).
 
Сьогодні в репертуарі театру твори: Л.Толстого ("Анна Карєніна", реж.Е.Митницький), О.Островського ("Я вам потрібен, панове!" за п'єсою "На кожного мудреця доволі глупоти", реж. Е.Митницький), Ф.Достоєвського ("Довічний чоловік", реж.О.Лісовець), Ф.Сологуба ("Кручений біс", реж.Ю.Одинокий), Ф.Кроммелінка ("Рогоносець", реж.О.Лісовець), Н.Макіавеллі ("Комедія про принадність гріха" за п'єсою "Мандрагора", реж.Ю.Одинокий), М.Гоголя ("Одруження", реж. Ю.Одинокий), Е.Ростана ("Тайна пристрасті жагучої" за п'єсою "Романтики") та ін.
 
Анотації до вистав театру можна подивитись на сторінках сайту.
 
Запрошуємо на наші вистави.

Минулі події